Переглядали з коліжанкою зарубіжну вишивку. Знаєте як у них там? Пару хрестиків, якась кривенька буквочка і вже рахується вишивальний проект :) У нас завжди, дивлячись на такі сюжети, виникає питання "І куди його?". А відповідь проста: "Нікуди! Ця вишивка просто задля задоволення".
Українська вишивка дещо інша. Адже вишивати рушник чи сорочку - це праця: клопітка, монотонна і зазвичай вона займає немало часу. А мені, якщо чесно, вже так набридло що вишивання рахується роботою. Хочеться знову відчути радість і захоплення від хобі, особливо з такими дурничками.