Якщо вже англійцям так до смаку додержуватися традицій, то певно і я почну свій новий читацький рік традиційно: з Чарльза Діккенса і його "Різдвяної пісні".
Шлях до знайомства з цією всесвітньо відомою повістю був достатньо цікавим. Моєму сину-шестикласнику задали цей твір зі світової літератури. Я, як відповідальна мама, тут же замовила книгу в інтернеті. Знайшла її у видавництві "Світовид"і за декілька днів отримала. Взагалі-то я не можу себе віднести до категорії людей, які полюблють онлайн-закупи. Мені треба потримати в руках, покрутити, роздивитися, а тим паче, коли мова заходить про книги! В книзі, окрім самого тексту, для мене важливі папір, шрифт, оформлення, ілюстрації, а головне закоханість у книжку, яку можна відчути лише в магазині.⠀
Коротше кажучи, ця "Різдвяна пісня"залишилася недоспіваною ще на першому куплеті. Сину здалося замало картинок і заважкий переклад. Звиклі нам імена Скрудж і Марлі там виявилися Скряжем та Мерглеєм, картинки чорнобілі і багато-багато тексту.
⠀
У дитячій бібліотеці порадили прочитати цей твір у щедро проілюстрованому переказі, що ми і зробили в той же вечір.
⠀
А перед самим новим роком мені на очі потрапила ця ж "Рідвяна історія"у книгарні Видавництва Старого Лева. Як на мене, добрий знак зав'язати тісні стосунки з Діккенсом. Тому я не змогла собі відмовити у придбанні третього варіанту цього дивовижного твору в не менш привабливому оформлені. І не пошкодувала. Прочитала із задоволенням.