Рік тому я прочитала кльову книженцію "Кради як митець". Книга - це так голосно сказано, бо читається за годину. Але це дійсно те видання, яке надає крила... чи це не з тої опери?? )))) як би там не було, цю книжку можна (і треба) перечитувати знову і знову.
Пізніше придбала ще одноіменний записничок, щоб занотовувати усе, що поцупила. З'явилося дивне відчуття, що якось несподівано для себе я стала на "злочинну"стежку :). Тепер, якщо будуть мене брати, то візьмуть з усіма доказами :)
В щоденнику всілякі дурнички, але використовую я його на свій розсуд.![]()
