Quantcast
Channel: YAKNA
Viewing all 150 articles
Browse latest View live

Мережка МК

$
0
0

Мережки - це найкращий спосіб прикрасити будь-яку річ. Цей декоративний шов може виступати як доповненням-прикрасою до будь-якого орнаменту, так і бути самостійним основним узором.

Хочу з вами поділитися майстер-класом по виготовленню мережок. Почнемоз найпростіших і рухатимемося далі. Отже, для роботи вам необхідно буде тканина з чітким переплетенням, нитки, голка з тупим кінцем та гострі ножиці. Мережка відноситься до лічильних швів, тому прийдеться трохи порахувати. Заспокоюю зразу, рахувати небагато. :)

Отже, починаємо з вишивки качалочками.Ці вертикальні стовпчики потрібні для того, щоб закріпити нитки, які потім треба обрізати та висмикнути для мережки. Вишиваємо качалочку через одну нитку тканини шириною в 3-4 нитки (фото 1). Для мережки необхідно два таких стовпчики. Коли ви їх зробите, акуратно підріжте горизонтальні нитки і висмикніть їх (фото 2). Тепер виконуємо основу усіх мережок - одинарний стовпчик (фото 3-4).
Якщо мережку одинарний прутик виконати зверху і знизу, то ми отримаємо мережку подвійний прутик (фото 5). Після цього закріплюємо голку з правої сторони по центру стопчика і робимо переплетення (фото 6-9). 
Дійшовши до кінця, закріплюємо нитку по центру полоси зліва. Отмали рядок перевитих стовпчиків (фото 10). Мені надзвичайно подобається як перевиті стопчикивиглядають з бісером (фото 11). 
Попробуємо складніші мережки? Те саме переплетення, але вже не двох, а чотирьох стовпчиків (фото 12-17). Але для виконання таких мережок, треба трохи збільшити висоту качалочок та кількість висмикнутих ниток.
Для більш ошатного варіанту - добавимо бісер (фото 18). А якщо переплести прутики два рази? Отмаємо ще більш кручену мережку (фото 19).
Зазвичай мережку виконують нитками в тон тканині, але мені подобається і яскравіший варіант.
От і все. Вишивайте і створюйте власні шедери!

Перше причастя

$
0
0
Для багатьох батьків перше причастя їхніх дітей подія радісна та хвилююча. Дітки старанно вивчають катехизм, готуються до першої сповіді, причастя... Учора я мала чудову можливість побувати на такій урочистій церемонії.
У багатьох церквах зараз з'явилася традиція однаково одягати дітей, які одночасно приходять до першого причастя. Це нововведення має вагому перевагу - однакове вбрання стирає різницю матеріального стану дітей з різних сімей. Одяг беруть напрокат за пару днів до причастя і після церемонії повертають. Ну подивіться, хіба не гарні наші дітки?
 
Церква виявилася напрочуд гарною. Неймовірні враження справляють фрески, багате оздоблення, ну і, звісно, вишивка. Вишиті ікони, хоругви, фелони, рушники на іконах - усе  це притягувало мій погляд. Що приємно вразило, так це те, що все оздоблення витримане в одному стилі та кольоровій гаммі. Навіть численні букети квітів і ті перегукувалися з вишивкою.
Миру і спокою вам!

Маленькі секрети вишивки

$
0
0
Сьогодні я поділюся з вами одним секретом. Це так дрібничка, але дуже-дуже корисна для будь-якої вишивальниці. Дивуюся, як не знала про це раніше. Ну, як закріплювати ниткубез вузликів, я думаю ви вмієте. Вишиваючи в дві нитки, це робиться за допомогою петлі (фото зверху).
А от як продовжити нитку?Одне діло, коли вишиваєш якийсь узор хрестиком. А якщо ви робите мережку? Куди плутати-ховати кінці?? Для цього є один спосіб - продовжити нитку. Спосіб актуальний для вишивки парною кількістю ниток. Коли нитка закінчується, ми злишаємо її кінчик близько 7-8 см. Заселяємо в голку нову нитку таким чином, щоб на кінці знову мали петлю.
1. Робимомо петлю навколо кінця нитки, яку хочемо продовжити, на відстані 2 см від краю 
2. Загинаємо кінець нитки, що закінчується, а петлю нової нитки опускаємо так, щоб вона дивилася униз - в сторони тканини. Зауважте, це дуже важливий пункт! 
3. Коли ви усе зробили як треба, затягуйте петлю. 
4. Зайвий кінець обрізаємо ножицями близько від вузлика, що утворився. Це навіть тяжко назвати вузликом, бо коли ви продовжуєте роботу, його зовсім не видно. 
От і все. Така дрібничка, а яка корисна! Цими знаннями зі мною поділилася майстриня з Червонограда (Сокальський р-н, Львівської обл.), Оксана Рушінець, з якою я мала щастя зустрітися цього тижня.
Сподіваюся, і ви знайдете цю інформацію корисною для себе.

Зимова казка від Лорети

$
0
0
Дівчатка, моєму щастю нема меж. Усі вже давно перехворіли цією "Зимовою казкою" від Аcufactum, а я лише зараз її придбала. Ну так мені хотілося у своїй приватній бібліотецімату таку книжечку. Відлякувала не скільки сама ціна книжки, а вартість доставки з Німеччини в Україну, яка виявилася вищою від самого товару. Але мріям властиво збуватися. Тому, не зважаючи на те, що пошта була вже закрита і я стукала у віконечко, щоб отримати заповітну книжечку, ось моє щастя. Та ще й з автографом Лорети.
Гортаю з особливою любов'ю сторіночки. Яка тут поліграфія, який друк, який дизайн! А які фото!! Лорета така молодчинка! Талант з великої букви!
Ще й до всього Лорета доклала мені до книжечки декілька своїх листівочок. Дякую ще раз, Лорето!

Мотиви Світлани Стародубцевої

$
0
0
Роботи улюбленої української художниці Світлани Стародубцевої можуть настільки надихати, що за її мотивами завзято створюємо нові візерунки для вишивки сорочок, блузок та суконь. Впевнена, що такі пташечки будуть актуально дивитися і на дитячому, й на дорослому вбранні.
У журналі "Українська вишивка" №17(5-7) ми представили одразу дві схеми за мотивами цієї талановитої мисткині. Я вже дала собі слово, як вийду на пенсію і коли у мене буде трохи більше часу, ніж зараз, я вишию усі схеми зі свого журналу. Бо завжди друкую виключно те, що самій подобається і що хотіла би вишити сама.

Ой, яка чудова!

$
0
0

Сьогодні та завтра випускники України здають ЗНО з української мови. Давайте побажаємо їм успіху! До теми чудовий вірш Олександра Підсухи:

Ой яка чудова українська мова 
Де береться все це, звідкіля і як 
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, 
Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Нас далеко чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.

Рожевий слон

$
0
0
Кожному з вас, напевно, хоча б раз у житті дарували рожевого слоника, як символ заповітної мрії. Що цікаво, що такий яскравий подарунок може бути актуальним і в п'ять, і в сімнадцять, і в тридцять років. Єдине, що в п'ять я мріяла про велику гарну ляльку, в сімнадцять думала про кохання, а зараз ... навіть не знаю. Ще є стільки мрій і бажань... 
От я собі і вишила рожевого слоника. До пари веселій корівці. На разі вишивка ще не оформлена, але, я думаю, ви здогадалися, що це буде ще одна подушечка в дитячу кімнату. Зрештою, там також є кому мріяти. :)
Вишивка невелика, тому я брала канву з більшим хрестиком. Відповідність до Аіди 11. Кольорова гама різноманітна, та, не зважаючи на те, що дизайн вимагав постійної зміни нитки, вишивати було наздвичайно легко і швидко. Куди довше обшивати усі контури. До речі, тут я використалатехніку продовження нитки, яка значно полегшила мені роботу. Тепер тішуся результатом як мала дитина. Напевно так і має бути.

Квітуча доля

$
0
0
Цвітіння квітів являє собою воістину феєричне видовище. А квітучі квіти завжди притягували до себе, немов магніт. Напевно, тому майстрині все частіше вибирають квіткові узори для свого вбрання. Така вишиванка ніби сповнена ароматом квітучих троянд. Одягаючи її, очі наливаються блакиттю, ніби глибинні неземні озера. І вже за мить перестаєш сумніватися у квітучій долі її власниці.
Ця вишиванка була надрукована у журналі "Українська вишивка" №11. До мене часто звертаються читачі з різними питаннями щодо цього виробу. Справа в тому, що в номері була допущена помилка, а саме помилково не вказані усі кольори. Тому подаю ті позначення, які ми не додали в журналі.
Також прошу звернути вашу увагу, що фотографія перш, ніж друкуватися у журналі, пройшла комп'ютерну обробку, тому немає чіткої відповідності кольорів на світлині з відтінками ниток ДМС. Прошу вибачення за незручності. 
Вишивка Лесі Сенів.
Фотограф Володимир Шурубура.
На фото Леся Сенів.

Усі барви літа

$
0
0
Доброго дня усім рукодільницям, шанувальницям української вишивки, а також усім, хто просто надихається, переглядаючи роботи наших майстринь. Перепрошую, що так несподівано зникла з просторів інтернету, Така незапланована "відпустка" повязана з банальною несправністю основного засобу праці. Нарешті усі проблеми ліквідовано і ми знову маємо можливість поринути у чарівний світ вишиваного мистецтва.

Повернулась, я до вас не з пустими руками. Оголошую новий спільний процеспо вишивці рушника "Усі барви літа", світлини і схему якого ми друкували на сторінках журналу "Українська вишивка" №5-7. Цей шедевр, інакше не скажеш, любязно надала у редакцію тернопільська майстриня Світлана Галущак.
І якщо ви досі не наважувалися вишити рушник (а я не є виключенням), то давайте зробимо це разом. Попреджую зразу: процес є довготривалим (6 місяців) і може тривати паралельно з іншими роботами. Для участі необхідно приготувати журнал "Українська вишивка" №5-7, відрізок рушника шириною на 195 хрестиків, муліне відповідного кольору та бажання створити красивий виріб. Звітуємо раз на два тижні щонеділі. Починаємо вишивку згідно народних традицій вдосвіта у четвер. 

До гри можна приєднуватися й у інших соціальних мережах на Однокласниках, Фейсбуці, В контакті.

Мир вашему дому!

$
0
0
С чем идти на новоселье? Как по мне, лучше всего памятный подарок, сделанный своими руками. Пусть даже скромненький. А если вы к нему еще и стихиприложите, то вообще цены вашему подарку не сложишь. :))
 Хорошего дня!

МАКсимум задоволення

$
0
0
Зі смаком поєднювати речі прикрашені вишивкою моя подруга Галя Матвіїввміла завжди. Ії новий літній комплект і цього разу не став винятком. Коли споглядаю на ці світлини, в голові спливає лише одне слово ГАРМОНІЯ: на стільки вдало вона підібрала до сарафану вишиту хрестиком сумку. Чи то навпаки, сарафан до сумки... :)
Впевнана, що і ви отримали максимум задоволення від перегляду цього посту і надихнулися зробити власноруч найвишуканішу річ свого гардеробу.

Сумка - Галина Матвіїв;
Сарафан - Любов Чернікова.

Спільний процес - рушник. Етап 1.

$
0
0
Два тижні пролетіли так скоро, що не встигла я оговтатися від гучного початку спільного процесу, як треба вже звітувати.

Як виявилося, не така то й проста справа - рушники вишивати. Працюючи раніше над картинамичи якимись іншими проектами, де виворітна сторона повністю ховалася, я ніколи не замислювалася над її акуратністю. Не скажу, що в'язала там гудзи, та отримати на звороті лише паралельні лінії стібків мені ніколи не вдавалося. Та, якщо чесно, я ніколи і не прагнула цього. Зашиється, сховається у рамку і по тому. 
З рушниками справа зовсім інша. Погодьтеся, якою б ідеальною не була вишивка на лицьовій стороні, ви все одно перевернете роботу на іншу сторону і подивитеся що ж там приховала від нас майстриня. А приховувати є що, особливо якщо досвіду у вишивці рушників небагато. Так і хочеться перетягнути ниточку, щоб не закінчувати і починати знову. Хочеться швидше побачити орнамент на полотні, ніж думати куди ж то вколоти, щоб на вивороті гарно получилося. Лінь, одним словом, бере верх наді мною, та я все одно стараюся.

Рушникова тканина №10, яку я вибрала, з широким переплетенням. Боялася, що, вишиваючи у дві нитки, полотно буде світитися через орнамент і яскравість літнього орнаменту втратиться. Тому зразу для себе вирішила: працюватиму у три нитки. Вишивати товстою ниткою - справа на любителя, а основне, ниток треба чимало. Купила зразу по упаковці кожного кольору. Не дешеве це задоволення, скажу я вам.
Як би там не було, але робота просувається і я навіть собою пишаюся. Буде синові гарний рушник на весілля. Йому лише п'ять, а значить часу у мене вдосталь. :)
А це фото інших учасниць процесу Світлани Галущак з Тернополя та Валентини Бочарової з Києва.
Сподіваюся, що згодом нас стане трохи більше, бо дійсно надзвичайно гарний виріб отримаємо по завершенню.

Ніжність

$
0
0
Від перенасиченості яскравих соковитих кольорів, які там і тут оточують нас влітку, так хочеться чогось спокійного й врівноваженого. Вишивка білим по білому у цей час привертає неабику увагу. Мені на стільки сподобався цей виріб, вишитий Вірою Окіпнюк,  що я вирішила для себе: час і мені вишивати біллю. Принаймні зразу як тільки закінчу усі свої грандіозні проекти

Я вже уявляю як  буду сервірувати стіл такою ж ніжною, шляхетною серветкою. Хоча на таку річ і горнятко шкода ставити. Уявляю, як обірветься щось усередині, коли побачу слід від кави на цих незчислених стібках лічильної гладі, солов'їних вічок та мережок. Воно ж так завжди: чим більше "акуратнічаєш", тим швидше поставиш пляму.
* * * * *
В даному виробі майстриня використовувала нитки кольору "екрю" і білу тканину з рівномірним переплетенням. Для вишивки вищепереліченими техніками можна використовувати й інші кольорові тканини. У цьому разі варто працювати однотонними нитками такого ж або наближеного відтінку до кольору полотна.

Рученьки терпнуть

$
0
0
Така я вже натура: як візьмусь за вишивку, неодмінно візьмусь ще за одну. І отак тягну дві роботи до тих пір, поки не розпочну третю. Те саме й цього разу. Робота кипить як ніколи: рушники вишиваються, сорочки шиються, пости пишуться.
Можливо тому що я обрала геомеричні орнаменти? Ну так легенько їх шити. Раз - раз, раз-раз. Дивишся, вже півсторони вишито. Одним оком у вишивку, другим у телевізор. Сиджу і насолоджуюсь життям! Чого і вам бажаю. Нехай щастить!

З хлібом та сіллю

$
0
0
Скільки рушників було на вашому весіллі? Моє, на превеликий сором, обійшлося двома. Перший рушник дружби стелили нам під ноги у церкві, а другим батьки зустрічали з короваєм.
Страшно сказати, в давнину молода власноруч готувала до сорока весільних рушників. Усе це складала у велику скриню і чекала свого щасливого дня. Якщо ж рушники не були готові, то дату весілля старанно прораховували, аби встигнути усе вишити. Уявляєте, якби ця традиція збереглася й дотепер? З сучасними поглядами на життя й з інколи сумнівним бажання побратися, кількість весіль скоротилася би в n-ну кількість разів.

Вибираючи весільний рушник хочеться зупинити свій вибір на яскравому, квітковому орнаменті. Рушник з таким візерунком стане запорукою не лише гучного незабутнього весілля, а й радісного, квітучого життя.

В наш час кількість рушників на весіллях є значно меншою. Три-п'ять рушників гарантує вам абсолютне нормальне весілля в українських традиціях. А так як кольорова гама зовсім не обмежується двома звичними в українській вишивці кольорами, вишивати ці рушники, як на мене, стало набагато цікавіше. Подивіться хоча б на цей рушник. Вишивала його львівська майстриня Ольга Возниця. Цей рушник на мою думку ідеально підходить під коровай, яким батьки зустрічали молодих після церемонії шлюбу. Веселе забарвлення створює чудовий настрій уже під час вишивання, а це практично є головною умовою вишивання як цього так і усіх решта рушників. Пам'ятаєте? Лише з добрими та світлими думками...
Більше можна прочитати у спецвипуску журналу "Українська вишивка" №2.

Обережно, бісер!

$
0
0

Цей пост зрів у мені давно, та постійно відволікаючись тими чи іншими справами, я забувала його опублікувати. Хочу поговорити з вами про бісер, бісерні вишиванки та картини. Зараз просто якась бісерна революція відбувається. Бісер там, бісер тут, ніби і вишивки ніякої вже нема.

Мене взагалі дивує те, з яким азартом вишивальниці скуповують заготовки для вишивки бісером. Ну, знаєте, ті що надруковані, куди вколоти і куди вчепити бісеринку. Зайдеш у рукодільний магазин, а там як завжди черга у відділенні бісеру. Перша половина порпається у каталогах заготовок, друга - довго і нудно підбирає бісер, втомлюючи своїми сумнівами ту бідолашну дівчину, яка цілий день стоїть за прилавком і вислуховує то одні, то інші захцянки. Добре, коли продавець з досвідом попадається і бере ініціативу у свої руки. Хвилька, і вже підібрала усі кольори, навіть не даючи оговтатися примхливій дамі від того розмаїття яскравих бісеринок.

Не те, щоб я категорично була проти такого мистецтва. Зовсім ні. Інколи мені навіть дуже подобаються вироби повністю зашиті бісером. Я схиляю голову перед Анною Марчуку її прекрасній бісерній вишиванці, Олею Гринчишин (це лише ті, про кого я писала у своєму блозі). Не смію сперечатися, що дійсно є цікаві бісерні дизайни. Навіть мій тато, і той останнім часом захопився вишивкою картин бісером.

Та, на превеликий жаль, є і такі роботи, що просто викликають подив, куди дивилася майстриня, коли купляла ту чи іншу заготовку, і де був консультант, яка нарадила накупити стільки блискучого бісеру для одного виробу. Зайдіть в соцмережі, в однокласники чи в контакт. Прямо торгівельна мережа якась. Виробники наштампували тих заготовок під вишиванки і зваблюють народ яскравими візерунками. А хтось думав про те, з чого та заготовка, і скільки часу ви зможете проходити у такій синтетичній вишиванці, до того ж ще важучій, бо на ній майже кілограм бісеру?

Може я не права. Переконайте мене, будь-ласка. Бо я чомусь зневірилася у красі бісеру.

Літній дощ

$
0
0
Схилилось небо хмарами на гай.
Шмагають землю грози блискавками,
І вже співає пісню водограй
Йому лиш зрозумілими словами.
Шумить потік, біжить стрімка вода
Через городи, далі між садами.
Будує міст веселка молода
Над вмитими рясним дощем полями.
Ще дощ періщить по густій траві,
Горохом барабанить у віконце,
Та вже кружляють ластівки вгорі
І вигляда з-за хмар яскраве сонце.
Гудуть над конюшиною джмелі,
Грім прогримів, мабуть то вже останній,
Дощ прошумів. Як гарно на душі.
Нарву ромашок й віднесу їх мамі.
Вишивка Оксани Скрентович
Вірш Віктора Гала
На фото Оксана Скрентович з дітьми

Щоб отак у кожному дворі!

Чула краєм вуха

$
0
0
Хто дзвонив тобі, подруго, нині в час ранковий?
Признавайся, що за хлопець? Певно принц казковий?
Чула я лиш краєм вуха, дуже поверхово,
Що у нього дійсно є дім двоповерховий.
Галя нумо реготати: -Значить, ліпше слушай!
Завтра точно всім розкажеш- ЧУЛА КРАЄМ ВУХА...
Уривок з вірша Віктора Насипаного
Фото з нашої сімейної вечірки, про яку я розкажу трохи пізніше. На фото моя племінниця (зліва) зі своєю подружкою.

Для лінивих вишивальниць

$
0
0
Гуляючи містом побачила у вітрині отакі сумочки. Я не з тих, хто буде плюватися, переконуючи оточуючих, що мені не подобається цей "ширпотреб". Мені подобається. Прикольна сумка. Звичайно вона і поруч не стояла з ручною вишивкою, але, як на мене, таку можна мати  у своєму арсеналі. 
Назвала пост "Для лінивих вишивальниць". Це, напевно, про мене. Зараз лінуюся на всі 100. І зовсім цього не соромлюся. Літо на те і є, щоб лінуватися. :)
Viewing all 150 articles
Browse latest View live